Обставини сьогодення підсилюють значущість, привабливість предмета художня культура, адже випускник школи розуміє, що життя сучасної людини протікає  у «світі світів», де усвідомлюється самобутність й самоцінність кожної культури. Він розуміє і те, що йому треба бути жити  у цьому світі саме у той час, коли  сформувалися всі передумови для відчуття світу і себе єдиним соціальним організмом, а отже , ідея  міжкультурного діалогу набула особливої актуальності. Для сучасного старшокласника пріоритетним стає перетворення процесу пізнання  із запам’ятовування фактів і явищ у сприйняття їх смислів.

  Сучасне розуміння суті предмета художня культура пов’язано з усвідомленням  того, що імперативом  уроку мистецтва має бути діалог з оригіналами. Щоб учень  був підготовлений належним чином до останнього процесу, за словами Н.Миропольської, «не тільки на рівні  пасивного усвідомлення, але й на рівні активної інтерпретації (тобто творчості)», він, учень, повинен мати потужні джерела мотивації до навчально-творчої діяльності.

  Програма орієнтує вчителя на виховання національно свідомої, духовно багатої, зорієнтованої на творчу діяльність особистості, здатної усвідомити себе в суспільстві, створює умови для індивідуального творчого саморозвитку, саморозкриття  і самореалізації.

  Завдання вчителя художньої культури навчити  кожного школяра уміння самостійно задовольняти власні естетичні потреби, цінувати прекрасне, використовувати його для формування себе як особистості, розвинути здатність учня розуміти задум митця, формувати свою думку й аргументувати її.

  Урок художньої культури –це справжній театр емоцій , вражень, захоплень ,адже вчителю потрібно відірвати учня від ілюзорного світу комп’ютера та широко  відчинити вікно  мистецтва, що надихає, наповнює новими силами до життя.

  Як зацікавити ,переконати, посилити відчуття значимості збагачення емоціійно-естетичного досвіду учнів?

  Адже ми спостерігаємо знищення таких найбільших життєвих цінностей, як людина, її життя і здоров'я, Батьківщина, патріотизм. Суспільство, позбавлене здорових цінностей, не зможе існувати. Нова система цінностей  формується болісно і суперечливо. Ось чому становлення ціннісної свідомості особистості в сучасній ситуації є однією з найбільш важливих і актуальних завдань, які спроможний  виконати предмет художня культура.

Школа,де я працюю нараховує всього лише двадцять два учня, мабуть, найменша  середня  загальноосвітня школа в області. Ця особливість  дає змогу  гостріше відчути потребу віддавати  себе кожній дитині, і головне- не схибити  , працювати , щоб тобі повірили, щоб заглядали в двері і долали  разом проблеми творчості. Учні  нашої школи  ознайомлені з усною народною творчістю, зі старовинними обрядами, піснями, думами, що народилися в глибині століть. Вони мають можливість збирати фольклорно-етнологічний матеріал. Таким чином, школа може і повинна стати культурним центром, пропагандистом знань, звичаїв, обрядів , і на неї покладаються великі завдання.

  Як показує досвід, величезні можливості для розвитку  інтересу до культури рідного краю має проектна робота з художньої культури: «Мистецький проект».

  Діяльність учнів під час роботи над проектом найчастіше носить творчий характер .

   Але головна  перевага   проектної  роботи полягає в тому, що вона може забезпечити більш повною мірою реальну диференціацію та індивідуалізацію навчання. Адже  проектна робота потрібна, перш за все, школяру, оскільки задовольняє  деякі його найважливіші потреби: потреби у спілкуванні,  самовираженні і самореалізації. 
 При цьому мистецький проект  з  художньої культури дозволяєшколярам поглибити і розширити знання, отримані на  інших уроках, сформувати загальнонавчальні вміння і навички, розвинути пізнавальні, комунікативні та творчі здібності, збагатити  життєвий досвід і ціннісне ставлення до культурної спадщини рідного краю.  
Значення проектної роботи  із художньої культури ще більш  зростає, якщо до неї залучаються  учні всієї школи і місцеві жителі. Ось найбільш цікаві проектні роботи учнів нашої школи: «Спів як вокальне мистецтво» (З історії Дібровського будинку культури) (Тема 3 .Жанрова палітра музичного мистецтва.9 клас ) ,  « Бабусині    співаночки»  ( Тема 2. Музична культура. Народна музика: соціально- та родинно-побутові пісні .10 клас ) , «Скульптура.Монументальна скульптура рідного краю та її художні особливості» ( Тема  2. Візуальні мистецтва.Скульптура . 9клас )   , «Рослини-символи України»(  Тема 1.Художня культура як духовне явище .9 клас).

 Моїм учням подобається пошукова робота, яка тісно переплітається із історією   Придніпров’я ,  історією нашого рідного села, адже один  із приципів  загальної мистецької освіти є цілісність (єдність навчання, виховання і розвитку учнів). Доцільно для цього залучати поряд із національною художньою спадщиною потенціал художнього краєзнавства-чинник формування національної свідомості й самосвідомості, патріотичних почуттів, який поглиблює і збагачує загальнодержавний компонент етнолокальними здобутками.

 Здавалося , в нашому маленькому селі, якому два роки  тому  виповнилося століття, немає нічого цікавого, але учні  переконували, знаходили, співставляли історичні факти. Цікаві повідомлення  були зроблені учнями  про скіфську культуру на території Дібровської селищної ради «Золота пектораль Скіфії». Учні дізналися , що на полях залишився 21 курган і залишки двох поселень давніх слов’ян (VII-VIIIст.) (РозділI. Художня культура України від найдавніших часів до кінця XVIст. Тема.1.Зразки образотворчого мистецтва Трипільської та скіфської культур.10клас). Творча група учнів склала  поетичний вінок мистецької довершеності скіфів «Краса,вкарбована у вічність», де зібрано більше двох десятків поезій , присвячених історії і культурі Скіфії.

 Місце розташування села дуже мальовниче : між Лоханським і Дзвонецьким давніми порогами Дніпра .  Старожили пам’ятають бурхливі стогони річки , і , як майстерно вправляли веслами чоловіки. Учні  10-го класу підготували   мистецьке   дослідження на тему: «Дніпровські пороги-історико-культурна пам’ятка України». (РозділII.Художня культура  XVII-XVIIIст.Тема1.Образотворче мистецтво. 10клас.).Цікаве дослідження презентували дев’ятикласники «Дніпро в  палітрі живопису» до теми «Візуальні мистецтва». Учні відшукали полотна відомих живописців А.І.Куїнджі «Ніч на Дніпрі», «Ранок на Дніпрі», А.І.Іванова «Переправа М.В.Гоголя через Дніпро», О.Саврасова «Краєвид Києва з Дніпра на Печерську лавру» , В.І.Овчинникова «Вечір на Дніпрі» ,  С.К.Ярового «На Дніпрі»,  М.Глущенка «Дніпровські далі», молодого художника П.П.Добрєва «Дніпровські пороги» та багато інших полотен.

  Під час вивчення теми «Візуальні мистецтва. Архітектура» (9клас) я практикую здійснення екскурсії по місцевості Дібровської селищної ради, а як результат-фотоальбом «Архітектурні споруди мого села». Тепер учні знають, в якій садибі росте столітня груша ,і коли можна прийти скуштувати  запашні фрукти. В фотоальбомі є світлини житлових будівель, які є ровесниками села. А ще можна  смакувати  холодною водою із криниці, якій також понад сто років. Хіба не цікаво порівнювати затишні будиночки давньої минувшини і сучасні дачні котеджі? Такий урок  підпорядковується принципу гармонізації етнокультурного і полікультурного аспектів виховання шляхом органічного поєднання універсального (загальнолюдського), національного (державного) і локального (краєзнавчого) компонентів загальної мистецької освіти.

Якщо повертатися до теми «Візуальні мистецтва. Художня фотографія»(9клас), то ,звичайно, є широкі можливості  проявити  індивідуальну творчість кожного учня на грунті місцевого краєзнавства , створюючи фотовиставки  ,різнобарвні за тематикою : «Моя країна-Україна», «Дніпрові хвилі», «Кургани на варті», «По Діброві вітер віє…», «Садочок моєї матусі», «Бабусині вишиванки», «Руки, що вирощують хліб», «Краєвиди моєї місцевості», «Щось шепоче трава-ковила» , «Квіти степу»та багато інших.  Вивчаючи тему «Візуальні мистецтва.Декоративно-ужиткове мистецтво.Український костюм» (9клас) із задоволенням розглядаємо світлини прабабусь в національних вишиванках , а творча група фольклористів складає словничок-довідник термінології елементів українського національного костюма. Пошуковці  знаходять світлини сучасних українських  дизайнерів із фольклорною тематикою одягу та взуття, наприклад,творчість Людмили Бушинської ,Тетяни Абрамової та Олена Дерев`янко, молодої дизайнерки Христини Рачицької .

  Робота вчителя  дуже творча та цікава і бажання навчати стає дедалі більшим, коли бачиш позитивний результат своєї праці.

   На  краєзнавчому матеріалі  плануємо створити портфоліо  міні-музею старожитностей села.

  Ознайомлення школярів із загальною картиною розвитку культури і мистецтва рідного краю  створює  сприятливе підгрунтя  для розвитку універсальних якостей творчої особистості з високими духовними потребами, тобто на формування загальнокультурної компетенції.

Література:

 1.  Масол. Л. Загальна мистецька освіта:теорія і практика. - К. : Промінь,            2006. - 432.

2. МасолЛ .Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітній школі // Інформаційний збірник  МОН  України.- 2004. -№ 10.- С. 4 - 9.

3. Піщанська В. М. Методичні рекомендації щодо вивчення дисциплін художньо-естетичного циклу. - Дніпропетровськ. - 2009.

http :  //  ippo. dn. ua/ assets /  Uploads/ NSOD/ NSD2_2011/ min. pdf